нав'язливий — а, е. 1) Який набридливо, надокучливо пристає з чим небудь, пропонує щось; настирливий. 2) Який мимоволі зберігається в свідомості. •• Нав я/злива лічба/ нав язливий стан у вигляді непереборного прагнення рахувати які небудь об єкти. Нав я/зливі… … Український тлумачний словник
нав'язливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
нав'язливість — вості, ж. 1) Властивість за знач. нав язливий. 2) Те саме, що нав я/зливі ста/ни … Український тлумачний словник
нав'язливо — Присл. до нав язливий … Український тлумачний словник
ненав'язливий — а, е. 1) Що не є нав язливим, настирливим; що виражається в тактовній, делікатній формі. 2) Такий, що не нервує, не роздратовує; приємний. Ненав язлива мелодія … Український тлумачний словник
набридливий — I (який набридає одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), обридливий, настирливий, настирний, нудний, нудотний, марудний (який довго триває / зберігається без змін, наводячи нудьгу) Пор. набридлий, нудний I II ▶ див. нав язливий… … Словник синонімів української мови
ономатоманія — ї, ж. Розлад, за якого певні слова набувають неприродно глибокого значення і людина нав язливо думає про них або повторює їх. || Нав язливий, часто зв язаний з почуттям страху, пошук слів, які не приходять в голову; нав язливе прагнення згадувати … Український тлумачний словник
акрибофобія — ї, ж. Нав язливий сумнів у правильності розуміння змісту прочитаного … Український тлумачний словник
акрофобія — ї, ж., мед. Нав язливий страх – боязнь висоти, високих місць із запамороченням … Український тлумачний словник
ананказм — у, ч., мед. Нав язливий стан … Український тлумачний словник
